ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

 ПОСТАНОВА          

                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                

 "18" грудня 2002 р.                                        № 6/200-1950                    

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                       ВСТАНОВИВ:

Компанія “Мерборн Трейдінг С.А.” звернулася в господарський суд Тернопільської області  з позовом до відкритого акціонерного товариства “Ватра” (далі за текстом ВАТ “Ватра”) про стягнення заборгованості за договором позики №86-3  від 09.03.2000р. у розмірі 896764,12грн., 222888,83грн. відсотків за користування грошовими коштами, 811571,52 грн. пені за їх несвоєчасне повернення, а також судових витрат.

Рішенням від 11.04.2002р. господарський суд  Тернопільської області (суддя Шумський І.П. ) у задоволенні позовних вимог відмовив.

Компанія “Мерборн Трейдінг С.А.”, не погодившись з рішенням господарського суду Тернопільської області у даній справі, звернулася  до Львівського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду.

Львівський апеляційний господарський  суд   ухвалою від 16.07.2002р.    (судді Зданкевич З.І., Скрутовський З.І., Давід Л.Л.) повернув апеляційну скаргу без розгляду  посилаючись на те, що в порушення вимог п.1ст.97ГПК України,  скаржником не  подано належних доказів, підтверджуючих повноваження представника   Компанії “Мерборн Трейдінг С.А.” , оскільки перекладений на російську мову текст довіреності від 02.07.2002р. нотаріально не засвідчений. Крім того, відповідно до вимог п.3 ст.93 ГПК України, не подано належних доказів  оплати державного мита, а  надано довідку Держказначейства України №21-04/376 від 25.06.2002р., що підтверджує факт зарахування мита в Державний бюджет, однак не подано документу, який фіксує оплату державного мита в сумі 160 доларів США.

Компанія “Мерборн Трейдінг С.А.” не погодилася з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2002р і звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України , в якій  просить зазначену ухвалу Львівського апеляційного господарського суду  скасувати і направити апеляційну скаргу  на розгляд  до Львівського  апеляційного господарського  суду.   

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи,  прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає  задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи , через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.    

  До матеріалів касаційної скарги  додано ксерокопію Довіреності  від 02.07.2002р. засвідчену підписом директора Компанії “Мерборн Трейдінг С.А.” Морисом Рамсейером, якою підтверджено повноваження представника Компанії  “Мерборн Трейдінг С.А.”  Мамалиги А.В.

На вимогу судової колегії представником Компанії  “Мерборн Трейдінг С.А.” представлено в судове засідання оригінал довіреності  від 02.07.2002р.

Оскільки текст довіреності викладений російською мовою і підписаний директором Компанії “Мерборн Трейдінг С.А.”, справжність підпису якого нотаріально посвідчена, висновки суду відносно того, що перекладений на російську мову текст довіреності від 02.07.2002р. нотаріально не засвідчений є безпідставними і такими , що не відповідають обставинам справи.  

Згідно до ст.46 ГПК України державне мито сплачується  чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України , зокрема Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та Інструкцією “Про порядок обчислення та справляння державного мита “ №15 від 22.04.93р. зі змінами та доповненнями.

Посилання Львівського апеляційного господарського суду в ухвалі на те, що довідка Державного казначейства України 21-04/376 від 25.06.2002р. не може бути доказом сплати державного мита не є правильним. Як вбачається з тексту цієї довідки “державне казначейство України підтверджує зарахування у державний  бюджет України на валютний рахунок №2513101284489 в Укрексімбанку м. Києва держмита в розмірі 160 доларів США, сплачених  Компанією  “Мерборн Трейдінг С.А.”. Скаржник пояснює, що це держмито сплачено за подачу апеляційної скарги , яка направлялась до апеляційної інстанції  у справі   № 6/200-1950  на рішення господарського суду Тернопільської області  від 11.04.2002р і перераховане на відповідний рахунок згідно з вимогами інструкції.

У разі виникнення сумнівів відносно надходження і зарахування мита до державного бюджету  за поданим позовом суд мав право витребувати у позивача додаткове відповідне підтвердження органу казначейства, якому державне мито перераховане.

Не зробивши цього і не прийнявши апеляційну скаргу суд порушив право сторони на апеляційне оскарження рішення місцевого суду.

Виходячи з викладеного судова колегія дійшла висновку, що Львівським апеляційним господарським судом неправильно застосовані нормами процесуального та матеріального  права, що є правовою підставою для скасування  ухвали апеляційного господарського суду від 16.07.2002р., з направленням матеріалів справи на розгляд  до Львівського апеляційного господарського суду.   

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹¹, 111¹³ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т  А Н О В И В :

Касаційну скаргу Компанією  “Мерборн Трейдінг С.А.”. задовольнити .

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду  від 16.07.2002р. у справі  № 6/200-1950 скасувати і справу передати на розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.